Дніпропетровська обласна організація роботодавців експертних та інспекційних організацій розуміючи нагальність подолання корупції в цілому та зокрема у сфері охорони праці та промислової безпеки звернулась з наступним зверненням до Народних депутатів України щодо ситуації, яка склалась у сфері охорони праці та у Державній службі України з питань праці.Дніпропетровська обласна організація роботодавців експертних та інспекційних організацій розуміючи нагальність подолання корупції в цілому та зокрема у сфері охорони праці та промислової безпеки звернулась з наступним зверненням до Народних депутатів України щодо ситуації, яка склалась у сфері охорони праці та у Державній службі України з питань праці.
Шановний Народний депутат України!
Дніпропетровська обласна організація роботодавців експертних та інспекційних організацій (далі за текстом – Організація) є неприбутковою громадською організацією, метою якої є представництво і захист інтересів власників та їх організацій - роботодавців експертних організацій у Дніпропетровській області у економічних, соціально-трудових та інших відносинах, захист їх законних прав та інтересів, а також координація та консолідація дій членів Організації для досягнення позитивних результатів їхньої діяльності та посилення їх впливу на процес формування соціально-економічної політики, вдосконалення соціально-трудових відносин та розвитку соціального партнерства.
Головними завданнями, які ставить перед собою Організація є:
– сприяння створенню зрозумілих та прозорих умов функціонування ринку експертних послуг в галузі охорони праці та промислової безпеки;
– боротьба з корупцією та її проявами в сфері охорони праці та експертизи промислової безпеки.
Розуміючи нагальність проблеми подолання корупції в цілому та, зокрема, у сфері охорони праці та експертизи промислової безпеки, Дніпропетровська обласна організація роботодавців експертних та інспекційних організацій, цим зверненням хоче привернути Вашу увагу до ситуації, яка склалася в сфері охорони праці, а саме в Держпраці:
І. Перш за все, вважаємо за необхідне звернути Вашу увагу на те, як проводилася процедура призначення керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Держпраці України. 11 червня 2015 року на офіційному сайті Держпраці було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад директорів експертно-технічних центрів Держпраці, проведення конкурсного відбору було призначено на 05 серпня 2015 року. З метою забезпечення прозорості та відкритості конкурсного відбору Держпраці запропонувало організаціям та асоціаціям експертних, інспекційних та інших організацій, пов’язаних зі сферою охорони праці, надати своїх представників для участі у цьому засіданні. Однак, 05.08.2015 року, після відкриття засідання комісією Держпраці було повідомлено, що дане засідання є закритим, інформація яку будуть представляти на засіданні кандидати конкурсного відбору є конфіденційною, у зв’язку з цим всім представникам було відмовлено у допуску до конкурсного засідання. По факту таких неправомірних дій комісії Держпраці представниками вищезазначених організацій було складено протокол. Окрім того, вважаємо за необхідне зауважити, що в період до початку конкурсного відбору на сайті Держпраці, всупереч вимогам законодавства, не були оприлюднені ні наказ про проведення конкурсу; ні склад комісії, порядок її роботи та критерії відбору її членів, які затверджуються відповідним актом центрального органу.
В результаті, після оголошення 07.08.2015 року переможців конкурсного відбору на посади керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Держпраці, стало відомо, що не всі переможці конкурсу відповідають вимогам конкурсу, оскільки не мають вищої освіти за фахом, необхідного досвіду тощо.
(до ч. I - Додаток № 3 - перегляд)
II. Надзвичайну занепокоєність викликають випадки, які мали місце під час призначення осіб на керівні посади державних підприємств в сфері охорони праці. Так, наприклад, в Дніпропетровську, до початку 2016 року Територіальне управління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області (на сьогоднішній день - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області), очолював Іванко Віктор Леонідович – особа, яка обіймала посаду Начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області в період з 21.11.13р. по 22.02.14р., у зв’язку з чим, до нього мають здійснюватися заходи щодо очищення влади, передбачені частиною 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади».
У відповідь на численні запити нашої Організації Держпраці України надіслало лист, в якому зазначено, що «наразі перевірка відповідно до Закону України «Про очищення влади» щодо Іванка В.Л., яка розпочата Держгірпромнаглядом України, триває».
Слід зауважити, що зазначена перевірка триває вже не перший місяць, проте станом на сьогоднішній день немає жодних результатів та відповідей.
Окрім того, у січні 2016 року начальник Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Іванко Віктор Леонідович, досяг пенсійного віку. У зв’язку з цим, є всі підстави вважати, що процес перевірки зазначеної посадової особи навмисно гальмувався.
На початку 2016 року Іванко Віктор Леонідович звільнився з посади начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області, у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Проте, Іванко В.Л. одразу було призначено на посаду першого заступника директора Державного підприємства «Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці».
За наявною інформацією, для того, щоб призначити Іванко В.Л. на посаду першого заступника директора ДП «Придніпровський ЕТЦ» було проведено певні зміни на підприємстві. А саме, до 2016 року першим заступником директора ДП «Придніпровський ЕТЦ» був Огородник Віктор Миколайович, заступником директора – Іванко Раїса Василівна (дружина Іванко В.Л.). Однак, у 2016 року, аби забезпечити робочим місцем Іванко В.Л., першого заступника директора ДП «Придніпровський ЕТЦ» - Огородника В.М. було переведено на посаду заступника директора (є інформація що наразі він відробляє обумовлений строк та звільняється з посади), а Іванко Р.В. було переведено з посади заступника директора ДП «Придніпровський ЕТЦ» на посаду начальника відділу експертизи (у зв’язку з чим попереднього начальника відділу експертизи було переведено на нижчу посаду – призначено звичайним експертом).
Також вважаємо за необхідне акцентувати Вашу увагу й на тому, що дружина Іванко Віктора Леонідовича – Іванко Раїса Василівна – до початку 2016 року була заступником директора Державного підприємства «Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці». Таким чином, підприємства в яких обіймали посади Іванко В.Л. та його дружина Іванко Р.В. є державними та пов’язаними між собою, оскільки саме Держпраці здійснює контроль за діяльністю експертно-технічних центрів, призначає їх керівників тощо. Варто додати, що вищезазначені підприємства розміщені в одній споруді, але на різних поверхах у зв’язку з чим, є підстави вважати, що таке сусідство могло призвести до зловживань.
Наразі ж Іванко В.Л. та Іванко Р.В. обіймають посади на одному підприємстві – Державне підприємство «Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці», і Іванко Р.В. є підлеглою Іванко В.Л.
Зять Іванко В.Л. та Іванко Р.В. – Луканєнко Олег Юрійович, є керівником приватної експертної організації ТОВ «Технічний центр» (код ЄДРПОУ 32714017, м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького 10, офіс 7.) з 30.10.2014 р., у зв’язку з чим, приймаючи до уваги родинні відносини, є підстави вважати, що Іванко Віктор Леонідович, зловживаючи своїми повноваженнями, може надавати інформацію стосовно підприємств.
(до ч. II - Додаток № 1 - перегляд)
III. Також звертаємо Вашу увагу, що після передачі функцій Держгірпронагляду до Держпраці – виникли проблеми з видачею Держпраці документів дозвільного характеру.
Відмови у видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки обґрунтовуються колізіями у законодавстві. А саме тим, що ч.3 ст.21 Закону України «Про охорону праці» визначено, що «роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки». У той час як абз.7 ч.5 ст.33 Закону України «Про охорону праці» зазначено, що «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони праці, видає дозволи на початок робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (заточування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки».
Яким чином такого роду колізія стала перепоною у видачі дозволів – незрозуміло, оскільки до передачі функцій щодо видачі дозволів до компетенції Держпраці – такі колізії не заважали Держгірпромнагляду видавати відповідні дозволи.
Щодо цього, 17.10.2015р. на сайті Держпраці було розміщено Роз’яснення (за посиланням http://dsp.gov.ua/?p=2235), в якому акцентується увага на «принципі мовчазної згоди», якій закріплено в ч.6 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Відповідно до цього принципу суб’єкт господарювання має право виконувати роботи підвищеної небезпеки (вважається таким, що отримав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки), у разі, якщо у встановлені законодавством строки він не отримав від Держпраці документ дозвільного характеру або відмову у отриманні дозволу. Однак жодним документом таке право не підтверджується (окрім відмітки, що пакет документів прийнято на розгляд до Держпраці).
Однак, необхідно завернути увагу на той факт, що за жовтень 2015 року, відповідно до «Реєстру дозволів» (http://dozvil.dnop.gov.ua/) було видано 225 дозвільних документів з охорони праці. Виникає логічне питання – яким чином видавалися дозвільні документі, якщо існує колізія?
Окрім того, відповідно до п.7 та Додатку 2 Постанови №1107 – дозволи за кодом робіт 1 (технічний огляд, випробування, експертне обстеження, технічне діагностування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки …) повинно видаватися виключно Держгірпромнаглядом (на сьогоднішній день – Дрежпраці, як правонаступник), а не його територіальними органами.
Проте, за даними «Реєстру дозволів» близько 105 дозвільних документів за кодом робіт 1, за період 2014-2015рр. було видано не центральним органом, а територіальними відділеннями – що також викликає запитання стосовно правильності застосування Держпраці та його територіальними органами порядку видачі документів дозвільного характеру.
Варто зауважити, що наша Організація неодноразово зверталася до уповноважених органів з пропозиціями щодо необхідності поступового відступу від дозволів та впровадження більш широкого застосування декларативного принципу. Однак жодної змістовної відповіді на наші численні листи так і не отримали.
Приймаючи до уваги те, що Україна прагне досягти відповідності європейським стандартам, впровадження та поширення декларативного принципу стане найбільш правильним кроком у вдосконаленні системи дозвільної діяльності в сфері охорони праці.
Декларативний принцип – це принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
Проте, допоки цей принцип не буде законодавчо закріплений щодо дозвільної системи в сфері охорони праці, обов’язок з видачі документів дозвільного характеру повинен виконуватися Держпраці належним чином, а не прибігаючи до принципу мовчазної згоди.
Детально про ситуацію щодо видачі дозволів розкрито в статтях «Мовчазна згода, глухувата совість, сліпуватий розум, або про дозволи Держнагляду» та «Випробування: дозволи є, вимог немає» на сторінках 8-12 та 12-13 спеціалізованого незалежного журналу «Все про охорону праці» №10/2015.
до ч. III - Додаток № 5 - перегляд
IV. Конфліктна ситуація склалася і у сфері гірничодобувної промисловості у Миколаївській області.
На офіційному сайті Всеукраїнського об'єднання обласних організацій роботодавців підприємств гірничодобувальної галузі «Федерація роботодавців гірників України» (далі по тексту - Федерація роботодавців гірників України) http://frgu.org.ua/ було оприлюднено лист-звернення колективів та керівництва гірничодобувних підприємств Миколаївської області, в якому викладено певні факти щодо неправомірних дій керівництва Миколаївського територіального управління Держгірпромнагляду (Держпраці), які призвели до масового зупинення гірничих підприємств в цій області (найбільш детально дану ситуацію було висвітлено в статті «Злочинна влада-2. Миколаївський синдром.» на сторінках 2-8 спеціалізованого незалежного журналу «Все про охорону праці» №10/2015).
Було безпідставно «за власним бажанням» звільнено висококваліфікованих інспекторів територіального управління Держгірпромнагляду (Держпраці) у Миколаївській області, окрім того, без наявності будь-яких причин було анульовано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки одразу двом спеціалізованим підприємствам (ПП «Акватол» та ПрАТ «Украгровибухпром»), які є стратегічно важливими для роботи гірничодобувної діяльності в Миколаївській області, здійснювалися інші необґрунтовані та неправомірні дії, направлені на встановлення повного контролю над гірничодобувною промисловістю в Миколаївській області.
Так, на офіційному сайті Держгірпромнагляду 14 вересня 2015 року було розміщено скан-копії наказів Держгірпромнагляду №68 від 14.09.2015р. про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки ПАТ «Украгровибухпром» (за посиланням http://www.dnop.gov.ua) та №67 від 14.09.2015 року про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки ПП «Акватол» (за посланням http://www.dnop.gov.ua), за підписом Першого заступника Голови Держгірпромнагляду - Павлюка О.П.
Варто звернути увагу на той факт, що Приватним підприємством «Акватол» було подано позовну заяву про визнання протиправним та касування Наказу Держгірпромнагляду №67 від 14.09.2015р. (справа №826/22537/15). Позовні вимоги ПП «Акватол» було задоволено в повному обсязі – Наказ Держгірпромнагляду №67 від 14.09.2015р. було визнано протиправним та повністю скасовано, анулювання дозволу було визнано судом безпідставним, оскільки підприємством не було допущено жодних порушень передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці» (цей перелік є вичерпним, відповідно до п.17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011р.). Таким чином мало місце порушення процедури анулювання дозволу, у зв’язку з чим було грубо та безпідставно порушено права та інтереси юридичної особи. Цю позицію підтримав і суд апеляційної інстанції, який залишив постанову суду першої інстанції без змін.
Згідно діючого законодавства України, такі дії уповноважених осіб Держгірпромнагляду підпадають під дію статті 364 Кримінального кодексу України - «Зловживання владою або службовим положенням».
Відповідно до ч.1 ст.364 «зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
до ч. IV - Додаток № 7 - перегляд
V. Відповідно до інформації, яку 04 листопада 2015р. було розміщено на офіційному сайті Державної служби України з питань праці за посиланням http://dsp.gov.ua/?p=2663, «з 27 по 30 жовтня керівництво Держпраці на чолі з Романом Чернегою відвідали Міжнародну спеціалізовану виставку із захисту та охорони праці, засобів індивідуального захисту, промислової безпеки, виробничої медицини та гігієни праці А+А 2015, а також 34 Міжнародний конгрес з питань безпечної життєдіяльності та виробничої медицини у місті Дюссельдорф (Німеччина).…» (далі по тексту – Міжнародна виставка).
З огляду на те, що відповідно до діючого законодавства України такого роду службові відрядження закордон фінансуються за рахунок бюджетних коштів – наша Організація зробила запит щодо інформації стосовно відрядження керівництва Держпраці України до міста Дюссельдорф (Німеччина) яке тривало з 27 по 30 жовтня 2015р., а саме:
Копію належним чином оформленого рішення про службове відрядження керівництва Держпраці України з зазначенням відомостей про склад офіційної делегації.
Копію письмового звіту про результати відрядження з відповідними висновками.
Копії угод, протоколів, інших документів, що були підписані або парафовані під час відрядження.
Інформацію щодо органу який прийняв рішення про відрядження, складу офіційної делегації, результати цього відрядження з відповідними висновками, та інформацію щодо угод, протоколів, інших документів, що були парафовані під час відрядження (у разі відсутності / ненадання копій документів зазначених в п.п.1-3).
Відомості (у вигляді звіту, акту тощо) про фактичні витрати бюджетних коштів, виділених на здійснення даного відрядження.
У відповідь на наш запит було надіслано копію звіту про відрядження за підписом Голови Держпраці Р.Чернеги та Начальника Головного управління Держпраці у Київській області С.Музиченко. Варто зауважити, що звіт про відрядження складено дуже формально, без відображення реальних результатів відрядження з відповідними детальними висновками, інформацією про користь і необхідність даного заходу для України тощо.
Окрім звіту до листа-відповіді було додано Резолюцію Віце-прем’єр-міністра України в на ім’я Чернеги Р.Т. та Павлюка О.П. на направлення української делегації до м. Дюссельдорфа (ФРН) для участі в Міжнародній виставці.
В резолюції зазначено, що відрядження делегації відбувається за рахунок приймаючої сторони. Проте які саме витрати відшкодовує приймаюча сторона – незрозуміло. З огляду на те, що приймаюча сторона в більшості випадків несе витрати на території своєї держави, є підстави вважати, що витрати на дорогу тощо можуть не входити до витрат, які покриваються за рахунок приймаючої сторони.
З вищевикладеного, з огляду на те, що більше інформації у відповідь надано не було, можна припустити: 1) до делегації входив також Павлюк О.П., про що не було згадано у звіті. Однак постає питання – на підставі чого посадова особа Держгірпромнагляду (органу який було припинено шляхом створення Держпраці) була відряджена у складі делегації Держпраці; 2) приймаюча сторона не в повному обсязі покриває витрати на участь української делегації у Міжнародній виставці, у зв’язку з чим потребує детального вивчення порядок фінансування цього відрядження.
до ч. V - Додаток № 12 - перегляд
VI. Захоплення влади в Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» керівництвом Державного підприємства «Київський ЕТЦ Держпраці».
Протягом багатьох років в Україні функціонує Асоціація незалежних експертів України «Укрексперт» (код ЄДРПОУ 24721069). Метою діяльності Асоціації «Укрексперт» є забезпечення науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою, охороною праці, використанням та охороною надр: сприяння розвитку галузі послуг з промислової безпеки, охорони праці, використання та охорони надр в Україні; впровадження в практику та поширення прогресивного досвіду роботи, захисту прав та спільних інтересів Учасників Асоціації, їх представництво в державних органах та громадських і міжнародних організаціях; участь у розробці правил, вимог і стандартів що стосуються промислової безпеки, охорони праці, використання та охорони надр.
Засновниками (учасниками) Асоціації «Укрексперт» виступають обласні державні експертно-технічні центри та приватні підприємства, які працюють в сфері охорони праці та промислової безпеки. Головою Асоціації «Укрексперт» було обрано Гончаренко Володимира Івановича. Як вже зазначалося – Асоціація «Укрексперт» успішно функціонувала протягом більше ніж 17-ти років (1997 р. – рік реєстрації юридичної особи).
Однак, після того як відбулася реорганізація Держгірпромнагляду на Держпраці, після того, як було змінено керівництво державних експертно-технічних центрів – почалися непорозуміння. Незалежна організація опинилася під ударом – оскільки новообране керівництво ДП «Київський ЕТЦ Держпраці» вирішило взяти незалежну Асоціацію «Укрексперт» під свій повний контроль – шляхом спроби скликання позачергових зборів Асоціації з метою зміни керівницта. Однак, ця спроба не була успішною.
Після того, як ДП «Київський ЕТЦ Держпраці» не вдалося захопити контроль над Асоціацією «Укрексперт» - стало відомо, що ДП «Київський ЕТЦ Держпраці» було створено власну незалежну організацію – Асоціація незалежних експертів «Укртехексперт» (код ЄДРПОУ 40037628), яку було зареєстровано 29.09.2015 року, засновниками якої виступають щонайменше 10 державних експертно-технічних центрів. За непідтвердженими даними внесок до цієї організації складає 50 000,00 грн., і ця сума повинна вноситися всіма учасниками організації, а не лише засновниками. З огляду на те, що учасниками та засновниками виступають державні експертно-технічні центри виникає питання – чи готова держава виділяти такі великі кошти за участь державних підприємств у подібних заходах?
Проте керівництво ДП «Київський ЕТЦ Держпраці» на цьому не зупинилося. На початку грудня 2015 року стало відомо, що без відома більшості учасників Асоціації «Укрексперт» 30.10.2015 року було обрано нового керівника Асоціації. Новим керівником став Семчук Роман Іванович – особа, яка з 01.09.2015 року обіймає посаду директора ДП «Київський експертно-технічний центр Держпраці» (код ЄДРПОУ 23510933), а з 29.09.2015 року є керівником Асоціації незалежних експертів України «Укртехексперт» (код ЄДРПОУ 40037628).
Чи не забагато збігів? З огляду на такі події – є всі підстави вважати, що керівництва державних підприємств сфери Держпраці прагне до повного контролю на ринку експертних послуг в сфері охорони праці та промислової безпеки, що призведе до встановлення повної монополії держаних підприємств.
до ч. VI - Додаток № 15 - перегляд
VII. Щодо неправомірного звільнення працівників Територіальних державних інспекцій з питань праці.
Відповідно до наказу Державної інспекції України з питань правці від 03.04.2012 № 015-к у Територіальній державній інспекції з питань праці у Черкаській області на посаду заступника начальника інспекції – начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів у м. Черкаси було призначено Хоменко О.М.
Відповідно до наказу Державної інспекції України з питань праці №121-к від 06 червня 2014 року, з 06 червня 2014 року її було призначено виконуючою обов'язки начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області.
Наказом Державної інспекції України з питань праці № 270-к від 10 листопада 2015 року 12 листопада 2015 року особу було звільнено з посади заступника начальника інспекції – начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області у м. Черкаси Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) України.
Однак, по-перше, назва посади у наказі про звільнення не відповідає назві посади, на яку Хоменко О.М. було призначено у 2012 році та її назві у штатному розписі інспекції.
По-друге, в супереч вимогам ст. 47 КЗпП України в день звільнення Хоменко О.М. не було надано копії наказу про звільнення. Копію наказу особі не вручено до сьогодні.
По-третє, трудову книжку Хоменко О.М. було оформлено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме - до трудової книжки не внесено інформацію стосовно призначення Хоменко О.М. з 06 червня 2014 року на посаду виконуючої обов'язки начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області відповідно до наказу Державної інспекції України з питань праці №121-к від 06 червня 2014 року. Окрім того, не було внесено ряд заохочень за високий професіоналізм, багаторічну працю, вагомий особистий внесок у справу соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України, інших органів влади, місцевого самоврядування, Федерації профспілок України, інших, що є порушенням ст. 48 КЗпП України.
По-четверте, при звільненні особі не було повідомлено письмово про нараховані суми, належні при звільненні, перед їх виплатою, що є порушенням норм ст. 116 КЗпП України.
По-п’яте, на момент видачі наказу про звільнення, Хоменко О.М. є членом багатьох виборних профспілкових органів. У зв’язку з цим, для дотримання вимог чинного законодавства України при звільненні з ініціативи роботодавця повинні бути обов’язково отримані попередні згоди виборних профспілкових органів, однак згода цих органів не була отримана, що є порушенням норм ст. 252 КЗпП України, ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
При цьому звільнені було допущено й інші порушення діючого законодавства України.
З огляду на вищевикладене, є підстави вважати, що це не єдиний випадок такого грубого порушення законодавства про працю України в сфері охорони праці.
до ч. VII - Додаток № 21 - перегляд
Вище було наведено лише незначну кількість проблемних моментів, наявних в сфері охорони праці. Наявність таких ситуацій є недопустимою на шляху до досягнення Україною значних вершин на європейському просторі. Україна позиціонує себе як правова держава, проте не всі особи, які обіймають керуючі посади в органах державної влади, розуміють відповідальність, яку на них покладено. Так, нажаль, склалося і в сфері охорони праці – особи, які є частиною команди Держпраці, позиціонують себе як професіонали своєї справи, хоча насправді це не відповідає дійсності.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на повноваження Народного депутата України, передбачені статтями 10-16 та 24 Закону України «Про статус народного депутата України», а також керуючись статтями 7, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» наша Організація звертається до Вас з проханням звернути увагу на ситуацію яка склалася в сфері охорони праці та взяти її під особистий контроль.
З повагою,
Голова Ради Організації
В.А. Гудошник